2/18 мова

16.03.2020
Українська мова
Урок №43
Тема:Звертання
Опрацювати і записати в зошити правило стр.105
Виконати завдання №3,4,7

.Переглянути відеоматеріал за посиланням
.https://www.youtube.com/watch?time_continue=22&v=WRdl08mK5gs&feature=emb_logo

На стр. 108 опрацювати розділ "Культура слова"

Підручник О.Авраменко 11 класс укр.мова (Головна сторінка)

 23.03.2020
№44

Тема: Вставні конструкції

Опрацювати і записати в зошити правило стр.109-110
Виконати завдання №3,4, стр 111-113
Опрацювати розділ "Культура слова"стр.113

.Переглянути відеоматеріал за посиланням
 https://www.youtube.com/watch?v=6mgexFu4aE8


30.03.2020

Урок № 45

Тема: Вставні конструкціі.
Опрацювати теоретичний матеріал

Вставні слова збагачують наше мовлення. Тому вони вживаються дуже часто як у художній літературі, так і в розмовній мові. Навчімося правильно розпізнавати вставні слова та виокремлювати їх серед інших.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Перш за все, запам'ятаймо, що виражають вставні слова для того, щоб правильно їх застосовувати. Отже, вставні слова потрібні для того, щоб вказати на певні відтінки мовлення.

1. Впевненість або невпевненість виражається такими вставними словами, як: безперечно, безумовно, певна річ, правда, може, здається, правду кажучи, сподіваюсь та багатьма іншими.

Наприклад, порівняйте речення. Яна була радісною. – Яна, сподіваюсь, була радісною. – Яна, безперечно, була радісною.

2. Порядок висловлення думок виражають такі вставні слова: по-перше, по-друге, по-третє, перш за все, нарешті, значить, таким чином, і так далі та інші.

Дуже часто, ці слова використовуються в діловому стилі мовлення під час складання планів та перелічення подій.

Приклад. Перш за все, для плідної роботи нашої компанії потрібно зробити яскраву рекламу.

3. Емоційне зображення сказаного можна висловити за допомогою таких слів: на жаль, на щастя, дивна річ, як навмисне, слава Богу та іншими.

Приклад. Дивна річ, я зміг набрати максимум на ЗНО з української мови та літератури!

4. Посилання на автора висловлення виражається таким чином: по-моєму, по-твоєму, як кажуть, взагалі, бачу та іншими вставними словами.

Приклад. На мою думку, він не встигне прибігти до школи до дзвоника.

5. Привернення уваги співрозмовника досягається за допомогою таких вставних слів: дивись, зверни увагу, зрозумійте, чуєш, між нами кажучи.

Приклад. Майте на увазі, від вибору вашої спеціальності залежить ваше майбутнє життя.

Вставні слова дуже легко розпізнати в реченні, адже вони не відповідають на жодне із запитань та не є членами речення. Але будьте уважні, адже одні й ті самі слова можуть одночасно бути як вставними словами, так і членами речення.

Приклад. Бачиш, я вже закінчив прибирання. Тут «бачиш» - вставне слово.

Бачиш той високий будинок на околиці міста? Тут «бачиш» - присудок.

Вставні слова на письмі завжди виділяються комами. Бувають навіть вставні словосполучення, які також виділяються комами з обох боків.

Зверніть увагу! Комами не виділяються такі слова: навіть, майже, якби, часом, ніби, нібито, між тим, немовби, адже, все-таки, при цьому, якби, принаймні, от, за традицією, буквально, приблизно, до того ж, як-не-як, де-не-де, якраз, тим часом.

На завершення - корисне відео:

06.04.2020

Урок № 47

Тема: Контрольна робота

Варіант І

1. Познач речення, в якому правильно виділене звертання.

А. Здрастуй сонце і здрастуй вітре!

Б. Дякую, тобі моє серденько, за таку твою увагу до мене!

В. Що ж, пробачте йому, графе Толстой і Антоне Чехов, не ображайтеся на нього, могутній Франко і ніжна Лесю, не гнівайтеся, Олександре Блок, Володимире Маяковський і Олександре Довженко.

Г. Ой не світи, місяченьку не світи нікому, тільки світи миленькому, як іде додому.

2. Познач речення з поширеним звертанням.

А. У Вербний тиждень, за народним віруванням, не можна сіяти городини…

Б. Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив: що я вчора ізвечора із другою говорив.

В. Верни до мене, пам’яте моя.

Г. О сарнонько, приходь вечірньою добою на скло прозорих вод…

3. Познач речення, в якому правильно поставлені розділові знаки при вставних словах.

А. Це була, так би мовити наша фамільна ворона.

Б. Правду кажучи, дика гуска ота повз нас і не летіла, і не пливла, проте ми її заполювали.

В. Може – спить вона тепер солодким сном, листячком у грушевому дуплі прикрившись.

Г. Отже: голову його не так легко вирізнити в темряві степу.

4. Укажи речення, в якому є вставлене речення.

А. Біля басейна (в басейні догори черевом плавала рибина – поганий знак) садівник періщив лозиною козу.

Б. Коли морська зірка повзе, то один із променів трохи піднятий і виставлений уперед.

В. За його розрахунками, він уже повинен бути навпроти літака.

Г. Зоре моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.

5. Установи відповідність між реченням і способом вираження у ньому звертання.

1. Іменник у формі кличного відмінка.

2. Словосполучення.

3. Прикметник.

4. Іменник + словосполучення.

А. Я тебе, вірная, аж до хатоньки сам на руках віднесу.

Б. Піднімаймося, спішімо на боротьбу проти ненависного ворога!

В. Нахиляйтесь, густі лози, куди вітер віє!..

Г. Постій, чумаче, постривай, шляху в людей розпитай.

Д. Зіроньки ясні небо покрили, вийди, дівчино, серденко миле.

6. Установи відповідність між реченнями та значенням ужитих у них вставних слів.

1. Джерело повідомлення.

2. Привернення уваги.

3. Упевненість.

4. Невпевненість.

А. Запам’ятайте, найпростіший спосіб уникнути грибних отруєнь – збирати лише ті гриби, які вам добре відомі.

Б. Тоді шкурка в лисиці робиться густа та лискуча, а, як відомо, лисицю полюємо виключно через її знамените хутро.

В. По вулиці йду і, здається, уперше розплющив я очі на світ.

Г. Тепер повернули, без сумніву, до лісу.

Д. Буває, часом сліпну від краси.

7. Склади два речення зі словом видно, використавши його у ролі вставного і звичайного члена речення.

8. Уяви себе екскурсоводом. Розкажи відвідувачам музею або гостям твого міста про певну будівлю або пам’ятник, використовуючи звертання і вставні слова. Підкресли їх у тексті.

Варіант ІІ

1. Познач речення, в якому неправильно виділено звертання.

А. Ні, друже мій, навесні я не полюю.

Б. Місяченьку блідолиций, за хмару краще б ти сховавсь.

В. Чи чула, ти дівчинонько, як я тебе кликав, через твоє подвір’ячко сивим конем їхав?

Г. Ох, і не стелися, хрещатий барвінку, та і по крутій горі…

2. Познач речення з поширеним звертанням.

А. Потім старанно вимив руки, відтираючи піском бензинову кіптяву, що в’їлася в тіло, здається, до кісток.

Б. Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

В. «Підійди до мене, дівчино», - покликала мати.

Г. На превеликий подив, зустріли його там добре, без ворожнечі.

3. Познач речення, в якому правильно поставлені розділові знаки при вставних словах.

А. Заєць, як відомо вдень лежить і відпочиває…

Б. Отже, коли хочете говорити про бекаса, треба перш за все говорити про собаку.

В. Явори і ясени, дуби і липи, здавалось народили цю хату.

Г. Випадково ясна річ, може на вас налетіти табун гусей, випадково ви можете її заполювати.

4. Укажи речення, в якому є вставлене речення.

А. В усіх морях та океанах нашої планети водяться морські істоти, що називаються морськими зірками.

Б. Блиснула поміж його долонями запальничка, чорна голова нахилилася до рук, і зажеврів у темряві вогник цигарки.

В. Август поснідав дрібною рибою (дрібна риба просмажується наскрізь і через те смачна), вологим сиром і сів у важке дерев’яне крісло.

Г.За кожну таку листівку його могли, без сумніву, повісити, як і тих партизанів.

5. Установи відповідність між реченням і способом вираження у ньому звертання.

1. Іменник у формі кличного відмінка.

2. Словосполучення.

3. Прикметник.

4. Іменник + словосполучення.

А. Молодая дівчинонька, чом гулять не ходиш?

Б. Ой вербо, де ти росла, що твоє листячко вода знесла?

В. Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай!

Г. Ви скажіть своєму пану, що заплати не бажаю, бо коли я що дарую, то назад не одбираю.

Д. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє!

6. Установи відповідність між реченнями та значенням ужитих у них вставних слів.

1. Почуття.

2. Оформлення думки.

3. Ввічливість.

4. Невпевненість.

А. А спори, наприклад, опенька, можна розгледіти, якщо покласти шапку зрілого гриба на темний папір.

Б. Але, мабуть, найдивовижніше у цієї рослини – її шишки.

В. Даруйте, чи можна зайти до кабінету?

Г. На жаль, квітки папороті ніхто ніколи не бачив.

Д. У мене душа, було, піснями аж бринить.

7. Склади два речення зі словом здається, використавши його у ролі вставного і звичайного члена речення.

8. Уяви себе екскурсоводом. Розкажи відвідувачам музею або гостям твого міста про певну будівлю або пам’ятник, використовуючи звертання і вставні слова. Підкресли їх у тексті.

Оцінювання контрольної роботи
Завдання	Кі-сть балів
1	1
2	1
3	1
4	1
5	1,5
6	1,5
7	2
8	3
	Усього: 12 б.

13.04.2020

Урок №48

Тема:Однорідні члени речення.Однорідні означення.

Опрацювати таблицю стр.115 (переписати)

Виконати завдання №4,5.

Перегляньте експрес-урок "Паливо чи пальне" і у чому,на вашу думку,полягає відмінність між цими словами (письмово).


27.04.2020

Урок № 49

Тема:Розділові знаки при однорідних членах речення.

Напишіть роздум,підтвердивши,або спростувавши думку В.Стуса.Сформулюйте два аргументи на користь своєї позиції,проілюстрйте їх прикладами з літератури й історії (або з власного життя).Сформуюйте висновок стр.118.

Перегляньте експрес-урок "Паливо чи пальне?",у чому полягає відмінність між цими словами.

https://www.youtube.com/watch?v=Prnl-SnmyJs


04.05.2020

Урок №50

Тема:Відокремлені означення.

 Опрацювати таблицю на стр.120

Перепишіть речення й розставте розділові знаки №3,стр.121

Утворіть антонімічні пари з поданих фразеологізмів №4,стр.122

Виконайте тестові завдання стр.122,№5.


18.05.2020

Урок №51

Тема: Відокремлені прикладки.

https://www.youtube.com/watch?v=y4tgKhIbNAw

Відокремлюємо:

1. Поширені прикладки, виражені іменником – загальною назвою, що стоять після означуваного слова – загального іменника:

• Ліси шумлять, моє зелене віче (Л. Костенко).  
• Соняхи, щирі огнепоклонники, сходу кивають злотоголово(А. Малишко).

Примітка. Одиничні прикладки, які відносяться до загального іменника, відокремлюються, якщо означуваний іменник має пояснювальні слова, наприклад:

• Нічка в чорному  –  вдова  –  сипле зорі з рукава (В.Сторожук).
• Ніс у дзьобі когось довгоносий лелека, натомився, сердега, та й сів у капусті спочити (В. Сторожук).

Рідко непоширена прикладка відокремлюється при одиничному означуваному іменнику.

2. Поширені та непоширені прикладки, які стоять після означуваного іменника – власної назви. Це найчастіше прізвища, імена, псевдоніми людей, географічні назви, які потребують уточнення, наприклад:

• Ксенія, мати, багато вже начулася синових розповідей (Є. Гуцало).
• У цю хвилину рипнули двері, й на порозі наче вродився, хоч його й не сіяли, Остап Сирокваша, їхній сільський кравець (Є. Гуцало).

3. Поширені та одиничні прикладки, які стосуються особового займенника, незалежно від місця в реченні, наприклад:

• Вони, старі майстри-віртуози, були схожі один на одного, наче брати-близнюки… (Є. Гуцало).
• Всміхнулась йому, хліборобові, доля – дарує такий запашний коровай! (П. Керанчук).

4. Поширені прикладки, які стоять перед означуваним словом, вираженим загальним чи власним іменником, якщо мають додаткове обставинне значення, переважно причинове та допустове, наприклад:

• Син білявого дня і чорнявої ночі, вечір-мулат підійшов до порога [вечір є мулатом (чому?), тому що він син білявого дня і чорнявої ночі] (Л. Костенко).
• Мандрівник вічний – невблаганний час іде вперед [час іде вперед (чому?), тому що він мандрівник вічний(Л. Дмитерко).

5. Власна назвав ролі відокремленої прикладки (поширеної або одиничної), якщо стоїть після означуваного слова і служить для пояснення або уточнення загального іменника (перед такою прикладкою можна вставити слова  а саме, тобто, а звуть його), наприклад:

• І зустріне нас гетьман козацький, сам Хмельницький Богдан (В. Кобець).
• В нього дуже смішне прізвище –Замриборщ (М. Стельмах).

6. Прикладки, які до означуваного слова приєднуються за допомогою сполучника як (з додатковим відтінком причиновості), а також слів тобто (себто, цебто), або(= тобто), чи(= тобто), наприклад, зокрема, а саме, особливо, як-от, навіть, родом, на ім’я, на ймення, на прізвище, так званий, інакше і под., наприклад:

• У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими трудноща­ми (О. Гончар).
• Лаврін, як менший син, мав право зостатися в батьковій хаті (І. Нечуй-Левицький). 
• А хто не має історії, тобто минулого, – не матиме, звісно, й майбутнього (В. Кузьменко).
• Грицько Шамшур товаришував із Костем, на прізвище Матрос-Марусик, ще з дитячих літ (Є. Гуцало).

Примітка. Прикладка зі сполучником як не відокремлюється, якщо  не має додаткового причинового відтінку, а вживається у значенні „в ролі кого, чого”, наприклад:

• Соняшник як декоративна рослина довго прикрашав тільки квітники та оранжереї (В. Уткін).

7. Тире виділяються прикладки (переважно поширені), які стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставляти а саме, а також прикладки, пояснювальне значення яких підкреслюється автором, наприклад:

•  За вікном вагона мерехтіли далекі вогники сіл – теплі земні зірки (В. Кобець).
• На плоті поплелися огірки – рідня, далека сонцю-гарбузові (Ю. Сегеда).

Виконайте завдання №7,стр.124.